Усі принципи, божевільні, і надто дитячі,
Якось ти переміг, але це не підвласно мені...
Я згадаю, як ми обіймались - і я не заплачу.
Я заплачу, коли не побачу тебе уві сні...
Я не знаю хто ти, і тепер один одному хто ми.
Я не знаю, як складеться далі наше життя.
Я люблю тебе так, як ця доля не пише нікому!
"Я люблю..." - відбиває в ритм серцебиття...
Я люблю тебе так, як ця доля не пише нiкому
© Copyright: Ада Лунина, 2012
Свидетельство о публикации №112011302668
Свидетельство о публикации №112011302668
Рецензии