Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу!
Остап Вишня
Ніколи не сміявся без любові.
Він українцем, вірним людям,
Був до останньой краплі крові.
Остапа Вишню не забудем!
Павло Михайлович Губенко –
Митець не гірший, ніж поет
Тарас Григорович Шевченко.
Ніхто не знав його секрет.
І не зламала хитра доля
Цього митця людського сміху:
У таборі чекає волю,
Бо знає, що минає й лихо.
Звільнився – написав «Зенітку»
І ще багато різних творів.
Він, наче у пустелі квітка.
Він, наче у рівнині гори.
У нас теж сумніву немає,
Що народився він і жив.
Усе тече, усе минає,
Ти ж вічну славу заслужив!
Остап Вишня
© Copyright: Юрий Ташкинов, 2012
Свидетельство о публикации №112011106850
Свидетельство о публикации №112011106850
Рецензии