У мiсячнiй веснянiй ночi
Під спів птахів,
Вкрав серце він дівоче
І повернути не схотів.
Коли ясніше сяли зорі
Подарував кохання їй.
Під тінню яблунь у цвітінні,
Під час лунання тиші з слив.
Цвіркун співав пісні кохання,
А вітер пестив їх тіла
І тільки півник ранковий
Співав, що новий день настав.
Коли зійшла зоря червона
Дивився він як йшла вона,
Як сяє золоте волосся
На сонці, на початку дня.
Дивився він і посміхався,
Тримаючи в руках трофей.
Забув одне, що без серця
Жити може лиш злий фей.
А ввечері новій коханій
Співав чарівні він пісні.
А та дівчина помирала,
Без серця жити сил не має.
І кожної місячної ночі
Вона приходить уві сні.
І все цілує його очі,
Такі холодні та чужі…
Свидетельство о публикации №112011100604