Срібла,злата,та скарбів,я нє назбирала!
І душі своїй йому я нє продавала
Ні за срібло,ні за злато,
Ні за високиї палати,
Що Господь мєні послав,
Буду,буду мати!
Скільки ж трєба тіх скарбів?
Щоби гарно жити,
Дайтє відповідь мєні
Хто нєбудь в цьому світі
Можє,як оті птахи,крила протягнитє
Чи можє та людина?Оцє всє прожити
Распіарився народ,та душі нємає
Тільки силікон по губам стікае
Хліб Господь-нам щіро посилае
Та вєликиї гріхи ,людям відпускае
Душі,душі свої,людоньки рятуйтє!
ГОСПОДА нашого ВИ не забувайтє!
Я душу свою не продавала!
© Copyright: Лариса Перегудова, 2012
Свидетельство о публикации №112011000624
Свидетельство о публикации №112011000624
Рецензии