Теплий вітер давно не загортав нас у свої обійми.
Мені так бракує твоєї любові.
Усі ці почуття не справжні, не такі, як у фільмах
І на цій планеті не сім мільйонів, нас лише двоє.
Нас двоє серед цього холоду та страху,
Серед тисячі кам'яних сердець, знаєш.
Лише двоє нас - ми під небом из мраку,
Але і ти мене, на жаль, покидаєш.
Відкриваєш свою душу кожній квітці,
Губиш усі здібності, що маєш.
А я просто поіду звідси на першій електричці,
В надії, що ти мене серед усіх квіток колись згадаєш.
Отголоски жителей чужой страны
© Copyright: Мы Вдвоем, 2012
Свидетельство о публикации №112011010077
Свидетельство о публикации №112011010077
Рецензии