Харковське зимнее ночное - оддзеркалення

Мост  під  ногами  скиглить
             наче  поранена  птиця,
ллється  з  проріхи  в  небі
             синяя  повінь-ніч.
А  відьми  ловлять  гаками
             теплії  душі  п'яних
щоби  досонця  не  згасла
             Анциболота  піч.
Весело  їм  сьгодні  -  страшно 
                сьогодні  людям
В  небі  три  голії  навки
             до  Києва-града  летять.
Дерево  -  а  здається
             за  кострубатою  вежей
зараз  повільно  ворушиться
             чорна  мозолиста  п'ясть.
Б'юсь  о  кути  і  стіни
             каминь  летить  доріжний  - 
ні,  це  дорога  кидається
             просто  мені  до  лиця.
Мост  за  спиною  -  перед
           вигнула  темну  спину
                Римарська  вулиця.
Зорі мігтять у вікнах
          старі, недобрі, та різні
І Харків-город загорнут
        в темну язичницьку крижму.
Довга-предовга  ніч
           в  небі  зиму  розтрощить
Довга  додому  дорога, але
           завтра  вже  буде  коротша.