Мудрьошки, гл. 2 Муки творчости

Мистецтво досконале
               та красиве,
Коли велике зрозуміле,
              та правдиве.


Успіх Талантів
         й Шанувальників
 В руках у Грошей
          та Начальників.



Який чудовий
                симулянт.
 Як симулює свій
                талант!


Життя  визначних
             людіів
 В справах давно
       минулих днів.



Істина скромна
         й відверта,
І вона  -
   завжди конкретна.



Дивовижні є супутники,
          нерозлучні їх професії.
 Без мелодії - ні музики,
         а без думки - ні поезії.



Талановито, вміло…,
         рулади, антраша,
Співає в балеті тіло,
        а в опері - душа.

 

Нема  прекрасніше
               союзу,
Якщо ти жінка і чудова
                Муза.



 В щасливу мить  вірші народяться самі,
 І будуть  довго, довго жити…
 Якщо  відвертими словами
 Зуміють у людей  сльозу пробити.


Щоб їх прийняти,
І навіть полюбити,
Вірші, як і вино,
Повинні ще перебродити.



Напевно сенс поезії простий,
Коли відкриєш щось для себе,
То розумієш серцем і душею,
Побачиш Я під кожною строфою.




Талант майже завжди в ціні,
Та часом вартість його-півцарства.
І пропадає він без вини,
Бо грошей нема у «Государства».



Можливо ,що закон природи
Нараз відкрив недавно сам:
Вода –притягує воду,
А гроші-тягнуться к грошам.



Оплески,радість і сміх,
Шампанське,цукерки,рози…
Та крізь нечуваний успіх,
Небачені прольються сльози.



 Життя коротке, це багатьом відомо.
 Досвід оманливий, судження  важкі.
 Тільки мистецтво  в історії  вічно,
 Все друге та інше -  в руках суєти



Творив,страждав,
      кінець старанням.
І ось фінал-
           самовидання.