Жена мне написала на др 11

І зорі вже не падають в вікно,
І сердце не летить несамовито,
І все ж до тебе  прислухається воно.
Воно завжди - де ти і діти.

Я відчуваю ніжність аж до сліз,
Наш шлюб довіку знаю, відчуваю.
І радість і журбу від тебе я приймаю,
Я поряд. Я завжди. Я твій каприз.


Рецензии