Древо Кохання

Далеко-далеко, на високій недосяжній для нас Небесній Горі, на її вершині росте з прадавніх часів височенне, могутнє, розлоге дерево. Древо Кохання. Скільки  людство існує, стільки й росте воно. Непідвладне часу і стихіям, глибоко вкорінене, товстелезне… На  незліченних гілках квітнуть впродовж усього року духмяні білі квіти. Малі янголята, збираючи на квітках медовий нектар до свого столу, запилюють квіти. А ще вони струшують в торбинки золотий пилок для… Напевне, ми дізнаємося дещо пізніше, для чого янголята збирають золотий пилок. Щодня безліч плодів зав'язуються з запилених квітів. Щодня достигає безліч червоних солодких з терпкуватим присмаком плодів. Плоди з Древа Коханя незвичайні. І насолодитися їх смаком щастить не всім.

Стиглі плоди розтріскуються на дві частини, з нерівними лініями розлому. Не буває двох однакових таких ліній. Половини плоду становлять єдину унікальну пару ключа та замку. І падають на Землю розполовинені плоди. В долоні чоловікам та жінкам. Кожному по половинці. Вони  доволі тверді  та несмачні. І не пахнуть. Запашними та солодкими стають лише тоді, коли двоє, чоловік з жінкою, віднайдуть серед багатьох людей на Землі того, хто тримає частину плоду – пару до тієї частини, яку має він або вона. З'єднуючись, половини  створюють цільний  плід, лінія розлому зростається і  зникає. Чоловік з жінкою теж з'єднуються, ключ відкриває замок, лунає небесна неповторна, божественна мелодія… Саме для них. Лише них двох. Отоді-то можна куштувати плід і насолоджуватись його духмяністю, соковитим, свіжим, солодким смаком. Отоді-то можна відчути СМАК НЕБЕСНОГО КОХАННЯ. І янголята дарують закоханим обручки з пилку золотого, зібраного з квіток Древа…

Нерідко бува  так, що єднаються жінки та чоловіки, не додивляючись до тих половинок плоду, які вони мають. І мулько їм в житті разом. І відчувають, ніби прірва між ними. Чи вузька  вона, чи широка, та розділяє обох нездоланно. І смак плоду гіркий або дерев'янистий, або прісний. І тхне він чимось неприємним, до відрази… І що то за музика луна?! Дисонуюча мішанина звуків!..

Найщасливіші серед людей ті, хто з'єднав розполовинені плоди з Древа Кохання!


А воно росте, квітує, достигають на ньому червоні плоди… І, розлускуючись на половини, падають в долоні дітям небесним – чоловікам та жінкам…

28.03.2011