На распутье На роздор1жж1
Залишаючи позаду горе й щастя, торувала я свій шлях в полях.
У полях веселощів та суму, у степах надії та журби…
На узбіччі залишались мої друзі, заблукавши посеред юрби.
За світанком знов надходить вечір, плине безупинно течія життя.
Та минуле залишається позаду, до забутого немає вороття.
Забираю у майбутнє мої болі і щасливу сьогоденну мить.
Можна сумувати за минулим та майбутнього не зупинить.
Знову стоячИ на роздоріжжі, вибираючи в прийдешнє шлях,
Знаю, що шукати його треба поряд з друзями у батьківських степах.
* * * * * * * * * * * * * * *
Вот опять стою я на распутье – влево, вправо… Где себя найти?
Оставляя позади удачи и несчастья, по полям судьбы мне надобно идти.
По полям, где смех и радость вместе, по степям, наполненных тоской,
Где друзей теряла очень часто, взятых в плен бездушною толпой.
За рассветом вновь наступит вечер, жизнь несется бурною рекой.
Но прошедшее останется за нами, позабытое не встретится со мной.
В будущее заберу свои печали, радость встреч, удачи лучших дней.
Погрущу немного о прошедшем – будущее будет веселей.
Если ж вновь судьба поставит на распутье, выбор сделаю я легкий и простой –
Лишь в кругу семьи, с друзьями и родными сохраню душевный свой покой.
Свидетельство о публикации №112010605183
Вельми гарний та зворушливий вірш, в якому закладена мудра суть буття та пошуку себе у ньому.
Теж часто замислююся на ці теми:
Складне не так життя, не так дороги,
Як вибір шляху, вірного в житті.
Бо скільки сил, крізь сльози та пороги,
Ми витрачаєм, щоб його знайти.
З повагою,
Александр Журавский 21.02.2012 21:20 Заявить о нарушении
Щасти Вам!
Татьяна Водяна 23.02.2012 11:54 Заявить о нарушении