I в сяйвi зiр... Ти. Я. Ми

Три наші Є... Єднання двох сердець.
Вони ранимі душі підняли з руїн,
Коли нещастя обірвали їм терпець.
Коли обпалені вуста життя бажали,
Коли тіла знедолені страждали
І не знаходили руками теплих стін.


Три наші Є... Їх трепіт, їх порив
Підняв до зір бажання наші і надії.
І в сяйві зір натхненно повторив
Веселку щастя ніжного кохання.
А зорі шлють і шлють свої вітання,
Збагачуючи наші... полум’яні мрії.


Три наші Є... В них сила і наснага,
В них долі незрівненна красота,
Джерельною водой зцілена відвага
І сонця світло... І зорепад тепла
Зігрів, наситив полум’ям... тіла
І віру дав, надію і оживив вуста.


Рецензии