Дитину мати вiддала...

Дитину мати віддала...
В чужі холодні руки.
Не озираючись пішла,
Душа щеміла від розлуки.

Дитину мати віддала...
Бо виходу не мала,
I не змогла дати тепла,
Сама вона пропала.

Життя їй згодом розповість,
Що гріх колись здійснила…
В дитячій долі – лише гість,
Чужа вона людина…

Не віддавай, Подумай ще!!!!
Собі не обрізають «крила»…
Можливо інший вихід є?!
Чи правильно вчинила?!


Рецензии
А можно так:
Бо выходу не знала,
...................
Сама його не мала.

Успехов, Таня!
С теплом,

Алексей Руденко Граф   12.03.2012 01:02     Заявить о нарушении
Спасибо!

Татьяна Плюта   12.03.2012 01:42   Заявить о нарушении