А давай не звертати уваги,
На напружений графік,
Суспільну зневагу,
На чужу обмеженість,
Долаючи безмежність,
Поринаючи у беззастережність,
У тяжку залежність,
Тонути, наче колись Титанік,
У твоїх широких зіницях,
Що роз’їдають душу щемким оцтом,
Перетинають мене,
Наче залізниця,
Ховатись у лісах,
На прикордонні,
Проводячи медовий місяць,
У піратському полоні,
І бути разом навіть наодинці,
Найнеобхіднішим і найчастішим гостем,
На твоїй сторінці,
Вбивай у мені видуману гордість,
І розкажи про все, що я не знав,
Вбивай!
У серце/голову контрольний постріл!
- Ти щось сказав?
- Та не звертай.
- Я зрозуміла. Так. Давай.
Давай
© Copyright: Андрей Титок, 2012
Свидетельство о публикации №112010602063
Свидетельство о публикации №112010602063
Рецензии
Дуже вразливо! Ви кохаэте - це вiдчуваэтся! ГАРНО! ох . и характерец у ВАС !)
Лёля Тайшет 28.01.2012 02:14 • Заявить о нарушении
Лёля Тайшет 28.01.2012 02:14 • Заявить о нарушении
дякую)
я би сказав, що просто закохуюся)
характерец?
це ви про що?
Андрей Титок 28.01.2012 02:31 Заявить о нарушении
я би сказав, що просто закохуюся)
характерец?
це ви про що?
Андрей Титок 28.01.2012 02:31 Заявить о нарушении