Знайомий холод
Зрадливо догорає остання свіча,
немов та надія на нормальне життя.
Темнота...
Лиш мурашки по шкірі
І знайомий холод
Знову оживає в моєму тілі...
Я бачила смерть,
Стояла вона на порозі...
Та згодом пішла геть,
Але оговтатися я до сих пір невзмозі...
Вдень - усмішка майже крізь сльози,
А вві сні - повертаються спогади сумні...
Моїм життям навіки будуть править грози...
Свидетельство о публикации №112010610908
Андралекс Сергеев 08.04.2012 10:45 Заявить о нарушении
Андралекс Сергеев 08.04.2012 22:28 Заявить о нарушении