Оту мить пригадати приємно,
Не забуду й на день, не повік.
Знайшов спокій у серці твоєму,
Бо відчув, що я твій чоловік!
Від вінця ніс не дівку, дружину,
З вівтаря аж до брам на руках.
З інших вуст чула ти, що їм мила,
А для мене ти жінка моя.
Людські долі в стосунках суттєвих,
Теореми вивчають на вік.
Твоя ж виняток творить для тебе,
Аксыома, я твій чоловік.
Оту мить пригадати приємно...
Оту мить пригадати приемно
© Copyright: Петро Керанчук, 2012
Свидетельство о публикации №112010508069
Свидетельство о публикации №112010508069
Рецензии