Теплий снiг

    

У схові серця гріє стільки літ
Мій теплий спомин, найдорожчий в світі –
Отой малий куточок на Землі,
Де мамин сад стоїть у білім квіті.
Там пелюстки, великі і ясні,
Летять, мов пух, і стеляться в долоні.
Казала мама: «Це вишневий сніг,
Це теплий сніг, життя весни у лоні».

     Матінко! Ти за все прости…
     Вкрилась ти вічними снігами.
     Там, де ти, хуга-заметіль
     Засипає сад моєї мами.
     Холодно стало на Землі.
     Тільки в снах, пущена гріхами,
     Все ловлю той вишневий сніг –
     Теплий сніг в саду моєї мами.

Пройшли віки, бреду в полях сама.
І як живу – ніхто не запитає.
Лягли сніги, засипала зима
Усі шляхи до маминого краю.
В самотній двір у вічному боргу
В сліпу оселю в гості не приїду.
І тільки серце корчиться в снігу –
І припадає до святого сліду.

      Матінко! Ти за все прости…
      Вкрилась ти  вічними снігами.
      Там, де ти, хуга-заметіль
      Засипає сад моєї мами.
      Холодно стало на Землі.
      Тільки  в снах, пущена гріхами,
      Все ловлю той вишневий сніг –
      Теплий сніг в саду моєї мами.



Фото із Інтернету