З1 сп1льного з тобою у нас лише минуле...
Зі спільного у нас лиш спогади одні.
Не треба вибачень твоїх переді мною,
Не треба слів солодких тих мені.
Я тільи почала минуле забувати,
Я тільки перестала горіти у вогні.
Не буду більше я,в минуле заглядати,
Бо розумію вже: не треба це мені.
Хоча це все минуле,так дорого для мене,
І розумію,що не спекатись його.
Однак це все мабуть,диявола химера,
І буду я без нього продовжувать свій путь.
Ви знаєте,так тяжко,забути те минуле,
Забути спогади оті свої.
Коли ж його не відпустити,
То буде ще болючіше-опотім жити на землі...
(с)П.А
Цикл "Спогади"
Свидетельство о публикации №112010506549