А як же ти?
закінчу чай, і залишки чужої доброти
доллю у щось міцніше і хмільне.
закінчу день ковтком тебе.
є недописані романи, ще й без назв.
я все збираюся почати жити.
напевне, не було б таких розумних фраз,
якби так просто було то «любити».
Стрибок униз, стрибок уверх, стрибок в нікуди.
ти знову засмутив мене готовністю до змін.
лишилось зовсім мало,
тільки двоє
не можуть досі вірний шлях знайти.
Звичайно, можна просто утекти,
і не лякаючись уже чужих долоней,
почати день з чужої доброти.
А як же ти?
Свидетельство о публикации №112010500193