Росте хлопчина
На батька гордого байдужого його.
Він свого сина, навіть і не бачить,
Хоча той хлопчик вартий більшого!
Любимець всюди, в школі гарно вчився
Своїми силами "ламає" інститут.
Знання хапає, він ізмалечку стрімився.
У нього його є, не відберуть!
Ізмалку, дуже маму поважає.
Допомагає їй, цінує єї труд!
Та раз від разу матінку питає:
"Чому не з нами татко? Чом не тут?"
А мама, навіть і сама не знає, -
Чого так вийшло, нащо так зробив?
Зклепав синочка, на Канари від*їзжає -
З іншою, тою, що ніскільки не любив!
Свидетельство о публикации №112010400683