Листопад роздягає місто. Безсоромно скидає весь одяг,
залишивши його безпорадним, голим і навіть кволим.
Коктейлі осінніх барв розбавляються гострим болем.
На цій станції – я одна. Пусто. Тихо. Чекаю на потяг,
в який я стрибну без слів. Вагатись? Забракне часу.
Бо пункт прибуття – це ТИ. Я спокійно заплющу очі,
нехай цей маршрут не з легких, ще їхати ночі й ночі –
свій білет я знайшла сама. Він не придбаний через касу.
Цей білет може стати щасливим. Цифри сходяться! Ось, дивись!
Ми з тобою із різних світів. Але в цьому, мабуть, знайшлись.
листопад
© Copyright: Мария Болюх, 2012
Свидетельство о публикации №112010400526
Свидетельство о публикации №112010400526
Рецензии