Не спалося мен

Не спалося мені

Сьогодні не спалося мені
Думи мої літали далеко десь.
Ніч була довга та глибока
-- Я бажав спати, але сон
чомусь утікав від мене...

Питав себе що мені сталось?
А відповідь втікала у далінь!
Навіть прийшлося допускати
до стану такого: придумувати
Що шлях мій зайшов у лінь!..
 
А тінь минулого дня,
кольорів сепового тону,
Ніяк не покидала мене самим.
Та записати я не міг. Розмови
бо небуло. Я спати щойно ліг! 

А перейти поріг -- не Рубікона,
а з хати моєї до крамниці і там
купити олівця й паперу... Щоб
написати якесь слово і химеру.
Та й розказати про свої дні злі.

Поетом захотів я стати.
Вечерами до пізньої ночі грати
-- Не гитарою, а лексиконом
якесь майбутьнє змалювати!

Писав так без перестанку
Що і забувся й спати, і то
аж до самого світанку...
Перекотився з ноги на ногу
-- Ледви прийшов до ранку.

Зоря вечірня вже дрімала
Як місяць виходив із-за гори
Та один ворон сам крякав.
Зламав своє крило серед хуги.

Потоком все в гаю лежало.
І я не спав. І сон мене покинув.
Останню каплю долі допивав:
Думи мої літали в чужім краю!..