Хіба що воїн - він не знає жалю -
Зумів би вижити в сучасному суспільстві.
З кінжалами, крізь бурі і пожари -
Його б скосили тут байдужість й хворі різні.
Не знав би воїн, де йому ще дітись,
Чому його ніхто навкруг не чує.
Не зміг би в славі після битви вмитись,
Але ганьбою був би вмитий всує.
Після війні та подвігів безжальних
Ніхто б не славив, нікому б не здався.
Не зрозумів би з масок карнавальних -
Де правда люблять, а кому не стався.
І жив би смирно. Перші дві години.
А потім, мабуть, не стерпів наруги.
Для нього фальші - гірше полонини,
Для нього лицемірство - це потуги.
Якщо цей воїн - славний гладіатор,
Незламний в битвах всіх легіонер із Риму,
Його б не підкупили ні мандатом,
Ані грошима злими до загину.
Але як ви не знайте сьогодення,
А славний воїн просто би не вижив,
Бо це є світ, який вже дуже грішен,
І не счекає він благославення.
Разве что воин - он не знает жалости...
© Copyright: Олег Очеретяный, 2012
Свидетельство о публикации №112010301754
Свидетельство о публикации №112010301754
Рецензии