Я сподівалась, що тобі потрібна.
Даремно, сліз моїх тобі не видно.
Ти зневажав і обіцянок не давав.
Що дуже зайнятий казав.
Остання наша зустріч вже далека.
В чудову місячну осінню ніч.
Її тепло з собою унесли лелеки.
Милий, ти знов мене поклич.
Розумію, що чекати можна довго.
І все життя не змінить щастя мить.
І як забути, просто забажавши?
І серце плаче, а в душі щемить.
27.10.08
Я надеялась
© Copyright: Гусева Наталья, 2012
Свидетельство о публикации №112010200553
Свидетельство о публикации №112010200553
Рецензии