Грудневий дощ журливо капотить
і розливає по землі неспокій,
а в серці щось у цю зимову мить
немов бринить в тональності високій.
За вікнами висить сльозлива ніч,
неначе зазирає прямо в душу,
і я, на роздоріжжі протиріч,
віч-на-віч говорити з нею мушу.
О ніч, кажу, темнюща, як смола,
ти чорне сховище у повній мірі,
в одне зрівняла чорта і козла,
бо кішки всі у темній хаті сірі…
Та прийде час, устелить білий сніг
весь виднокрай, хоч, може, і спроквола.
Розвидниться. І ляже біля ніг
стара, мов день, життєва правда гола.
Отож, мені чи радуватись дню,
своїй дитині як радіє мати?
Нікого в світі, боже, не виню,
що відповідь ніхто не зможе дати.
Нiчна розмова
© Copyright: Юрий Ош, 2012
Свидетельство о публикации №112010205401
Свидетельство о публикации №112010205401
Рецензии
Замечательные, образные и мелодичные строки, Юрий, с философским и мировоззренческим междустрочием, передающие Гармонию Вашей Души... Простите, что пишу по-русски, понимая украинский, боюсь допустить ошибки, если стану говорить на нем. Одно слово только не знаю - "спроквола", если не затруднит - не переведете?)) Радости Вам, Любви, Счастья в Новом Году, сердечно, Лариса
Лариса Довгаль 02.01.2012 22:58 • Заявить о нарушении
Лариса Довгаль 02.01.2012 22:58 • Заявить о нарушении
Лариса, спроквола - значит, постепенно, не сразу... А у нас нынче ни сразу, ни спроквола снегу ни капельки. Такая вот зима сегодня. Каждый день - дождь.
С приветом
Юрий Ош
Юрий Ош 10.01.2012 19:22 Заявить о нарушении
С приветом
Юрий Ош
Юрий Ош 10.01.2012 19:22 Заявить о нарушении