Ой ви, люлi

 Ой ви, люлі, люлі, люлі, люленьки-люлята,

 мої роки молодії, меліса та м'ята,

 розмарини, васильочки, чебреці та жито

 я ж над вами ворожила, збирала, сушила,

 з вас гербати наварила, та Гриценька не труїла,

 в ночвах Ніченьку купала, її тіло біле...

 Місяць-ладо ліг на груди, ладно притулився,

 як листочок із любистку... Любощів напився

 Гриць-сердега...

 Сережками, сріблом, дукачами

 Ніч чарує,

 І чарочку наливає, знає –

 Як пригубить коханочок –

 Все життя зітхає

 За отою, за одною, відьмою малою,

 Що у ночвах Місяць мила

 Милом із любові...


Рецензии