Ой ви, люлi
мої роки молодії, меліса та м'ята,
розмарини, васильочки, чебреці та жито
я ж над вами ворожила, збирала, сушила,
з вас гербати наварила, та Гриценька не труїла,
в ночвах Ніченьку купала, її тіло біле...
Місяць-ладо ліг на груди, ладно притулився,
як листочок із любистку... Любощів напився
Гриць-сердега...
Сережками, сріблом, дукачами
Ніч чарує,
І чарочку наливає, знає –
Як пригубить коханочок –
Все життя зітхає
За отою, за одною, відьмою малою,
Що у ночвах Місяць мила
Милом із любові...
Свидетельство о публикации №111122900018