Той, кому присвячено зрозуміє
Коли тобі на Великдень вже
Було дев’ятнадцять,
Ти не думаєш,
Що це тупо – листівки у руки перехожим?
Де твій мозок, хлопче?
Стань мужиком вже!
А як майже рік тому
Ти крутістю своєю вихвалявся.
І де вона? Нема? Нема!
Це все пусті понти були,
Не більше!
Стань серйозніше,
Подорослішай.
Я – металіст, цим все сказано.
Краще б ти був «менталіст»,
Бо ментальність більше ціниться
У наш час.
Я став краще,
Без тебе мені краще!
Воно і видно.
Ти б ще «Ейвоном» зайнявся,
Як раз для тебе робота.
«Деградація», мабуть
Для тебе слово щоденного ужитку
Зараз.
Вгадала? На краще і не сподівалась!
Подорослішай нарешті,
Маленький хлопчик!
11.12.11
Подорослiшай нарештi
© Copyright: Наташа Цветкова, 2011
Свидетельство о публикации №111122800449
Свидетельство о публикации №111122800449
Рецензии