В ожиданье Рождества... Маргарита Метелецкая
Загадочное звёзд мерцанье,
Заснежены и двор, и сквер…
Застывшим улицам поверь:
Зима – само очарованье…
Слегка свет фонарей пригашен…
Деревья в сумерках немых
Покорны прихотям зимы –
Наряд их блёстками украшен…
И пусть давно привычно зябко
Насторожившейся душе,
Стихи, застывшие уже,
Вновь оживут в моей тетрадке…
Снежинки-бусины - в косах,
И теплится алтарь свечами,
Сияет ёлка огоньками…
Я - в ожиданье Рождества…
Оригинал
Зірки з'юрмились загадково,
Завбачливо знітився двір...
Застиглим вулицям повір -
Зима зійшла у світ казково...
Принишкли ліхтарі раптово,
Дерева в сутінках німих
Скорились вередам зими,
Якими сніжно сквер гаптован...
І так мені повчально зимно
У нашорошеній душі...
Закляклі в інеї вірші
На білому папері вимну...
Вплету пацьорки в косу русу,
Олтарні запалю свічки,
Ялинку уберу в стрічки,
Чекаючи Різдва Ісуса...
Иллюстрация из Интернета.
Свидетельство о публикации №111122707980