Неситi змii

Неситі змії.

…У тебе дружина, і дім – повна чаша,
Робота, і діти, здається – все ж є!
Та ходиш сумний ти, немов якийсь шашіль
І вдень, і вночі точить серце твоє.
Висмоктують сили гріховні бажання,
 Бо тіло - у спротиві зламу колін.
Тож капость зробити (хоч клявся ж – востаннє!)
Ти мовчки плануєш під захистом стін,
Що совісті тихо створила свідомість,
Закликавши силу таємних пружин,
Що вбили чесноти в душі, а натомість
Розпусту звільнили з незнаних глибин,
Де тихо вона спочивала до миті,
Коли повернутися зможе в життя.
Гріховні бажання – мов змії неситі,
Годуй-не годуй - а не буде пуття.
Здається – наїлись, і, начебто, - зникли.
Поживу відчули – вернулися знов.
І визнати треба, хоча це і прикро, -
Гріхи приповзають, щоб вбити любов…
Єдине спасіння – притисни в молитві
Коліном потвору хутчіш до землі.
Почує Творець – порятує свій витвір.
Всі інші «вакцини» - підвладні імлі...

2011