Моэ дитинство
Живе моє дитинство втих краях,
Куди вже не знайти мені дороги.
Блукає десь далеко у полях
Моє дзвінке дитинство босоноге.
Там за городами струмок швидкий тече,
Там верби до води нагнули коси.
Там сонях загляда мені через плече
І я біжу, дівча дзвінкоголосе.
Біжу кудись далеко за село
І там в росі зустріну новий ранок.
Там б'є з землі прозоре джерело,
Там над житами багрянить серпанок.
Барвінок стелиться мені до ніг,
Квітують мальви, вишні червоніють.
І стежка знов веде мене на батьківський поріг –
Туди, де мене завжди зрозуміють.
Там моя ненька вічно молода
В печі пече смачненькі пиріжки.
Там бабця мене зі школи вигляда
І журиться… Мені ж бо не втямки
За чим журитися, життя таке прекрасне!
Дитинства світ ніколи хай не згасне!
© Copyright: Наталья Кравчук Васыльченко, 2011
Свидетельство о публикации №111122609055
Свидетельство о публикации №111122609055
Рецензии
Гарний вірш, Наталю. Рада бачити тебе на "Стихи РУ". Мої оповідання можна прочитати на "Проза ру".З наступаючим Новим роком! Щастя тобі, успіхів!
Валентина Комина 30.12.2011 12:21 • Заявить о нарушении
Валентина Комина 30.12.2011 12:21 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
