Коли у світі тількі двоє,
Знайшли себе, як в небі голуби.
Купаються в св`ятій любові.
Кохана до його грудей схилила голову.
Ця неповторна мить,
Це море ніжності й тепла.
Душа від щастя аж бринить,
Вона своє життя знайшла.
Він здатний зараз стрибнути до неба,
Зірвати зірку і подарувати їй.
Вона не відчуває ніг і себе,
І тількі очі усміхаются спід вій...
Бажаю вам, счастливі діти,
Не знати кривди і обману.
Любов, як ті красиві квіти,
Без нагляду одразу в`януть.
1995р.
Коли у свiтi тiлькi двое
© Copyright: Андрон Дрюлик, 2011
Свидетельство о публикации №111122505014
Свидетельство о публикации №111122505014
Рецензии