Тобі посмішка так личить й сльози так пасують,
Сльози на твоїм обличчі іноді лютують,
Навіть,якщо ненароком хтось тебе образить,
Ти не дивишся жорстоко,деяких це казить!
Ти завжди така жіночна,виткана із меду,
Погляд твій і твої очі,ніжна,наче небо.
А вуста такі виразні,що мене чарують,
Я з тобою,ніби в"язень,серце подарую...
Ти солодка,наче мрія і така жадана,
Пам"ятаю твої вії,щічки ці рум"яні,
Я відкритись не зумію,житиму із болем,
Свої серце,свою душу полишу з тобою...
Найперша...
© Copyright: Филоненко Вероника, 2011
Свидетельство о публикации №111122408245
Свидетельство о публикации №111122408245
Рецензии