Мы не знакомы!

Поэтический перевод стихотворения «ми не знайомi» (Веточка Вишни)
http://www.stihi.ru/2011/12/23/7954
 
 Мы не знакомы...вам показалось,
 Как целовались под шепот берёз.
 Но в этой жизни, как оказалось,
 Ночь для любви, а рассветы для слёз.
 Вы не узнали: не разглядели,
 Вам так привычна манерность души,
 Мной не страдали и не болели,
 След ваш холодные смыли дожди...

 Дождь обратится вмиг белым снегом...
 Всё заметёт и забудется вновь
 Ласковой ночи сладкая нега,
 Лето, объятья и наша любовь,
 Святость слезы, томление взглядов
 И обещанье: Весь мир подарю...

 Мы не знакомы! Да и не надо!
 Эти слова я не раз повторю.

        ---------------------


Ми не знайомі...то вам здалося,
 як цілувались під шепіт беріз.
 Мабуть, у світі вже так повелося,
 ніч для кохання, ранок - для сліз.
 Ви не впізнали , не роздивились,
 вам до вподоби манірність душі.
 В ноги не ви ковилою стелились
 змили  сліди ваші  пізні  дощі…

 Пізні дощі…через мить якусь снігом
 все замете і забудете знов
 ніч оту спраглу, даровану літом,
 ніжні обійми і грішну любов,
 святість сльози , погляд високо, в небо,
 щоб відшукать ту єдину зорю…

 ми не знайомі…не згадуй, не треба
 я це собі ще не раз повторю.