***
І золотиться янтарем світанок,
Пустунчик-промінець човном зрина,
Пробуджує новий щасливий ранок.
Твої вуста, мов пелюстки троянд,
І посмішка твоя бринить зорею,
Іскриться нескінченністю принад,
П’янким цілунком, пристрастю твоєю.
Тепло і ніжність – у твоїх руках,
Їх дотик , мов бальзам, що гоїть рани,
А світлий сум в твоїх палких словах,
Які моїм безсонням знову стануть.
Весь світ я бачу у твоїх очах,
Земним тяжінням пахнуть сильні руки.
Лечу до тебе, мов казковий птах,
крізь сум мовчання і пітьму розлуки.
Свидетельство о публикации №111122305777