Не має радості довкола.
Збіднів на неї рідний край.
У шибках вітер завиває,
І серце плаче -« Постривай!»
За вікном дощ. Болото сіре
Замість городів та полів.
Стоять оголені скелети
Дерев. Наче весь світ змарнів.
Байдуже все. На дворі грязько.
Тож ти й в хатині наслідив…
В хаті прибрать не дуже важко.
Як змити бруд, що на душі?
Де голку взяти, щоб зашити
Серце розірване моє?
Як тебе можна розлюбити?
З пам’яті викинути все?
Вітер в вікно гілля кидає.
Дерева по стінах шкребуть.
В хатині сум. Не пролунає
В ній більше радісне «Я тут!».
Тож нема радості довкола.
Мій світ – то мильні бульбашки!
До них торкаєшся … і горе …
І на щоках мокрі сліди…
Нема радостi довкола
© Copyright: Мелони, 2011
Свидетельство о публикации №111122206443
Свидетельство о публикации №111122206443
Рецензии