Пробач Боже
Сльозу пріснувату
Адамове сім"я
Завжди винувате
Ти показував шлях,
Даючи життя.
Сліпим та невдячним
Вдалося дитя.
Й душа не болить і серце не крається
З бісом та ангелом
В піжмурки грається
Покаючись знову залізе в багнюку.
Безталанне буття, то сувора наука.
Свидетельство о публикации №111122104964
Виктор Ковязин 27.12.2011 19:23 Заявить о нарушении