Кохання 04. 12. 2011

Я хотів би щоб все на землі як весна розцвітало
Живе серце холодне як з льоду у коханні розтало
Щоби день той сумний ніч на радість в одну мить поміняла
Щоби мати як діточки плачуть їх почула та встала
Я хотів би щоб сон переніс в ті далекі планети
Щоб сусіду носили діток не чужії лелеки
Радість щоб від діток вам була, як шоколадка молочна
Ласка твоя та моя, була, була не порочна

Намалюю я світ заспіваю яким його бачу
Як що сльози, то радість, в якім я зі сміхом від щастя заплачу
Поцілунок від серця мого поцілунок як вперше
Подарунок коханій не перший хоча вибір не легкий

Я лечу немов птах із букетом польових різних квітів
Ти чекаєш мене з нетерпінням немов один я в цілім світі
Ми одні та нікого не бачим навкруги лише наше кохання
Покохати на завжди один раз, оце так є щастя
Покохати лише раз на завжди

Ранкове сонце розбудить  тебе промінь душу осяє
А в душі радість знов що наш час марно не минає
Та на мить думка знов, що життя, що життя  удалося
Та кохання виною тому, що тобі не спалося
Знов сніданок у двох як завжди як повинно все бути
На устах ті слова в ніжнім співі які хочеться чути
Проважання з порогу в дорогу, та в сльозах поцілунки
Як важливо кохати от так, що такі в нас стосунки