В чорну нiч...
З вічности, неначе з темноти,
Україна – наречена Бога
Дивиться з-під білої фати.
Щастя розливали на весіллі
Сміхом в сніг,очима до зірок,
Лиш в кутку, старий і захмелілий,
Плакав помираючий пророк.
Сніжно-сиву голову Предтечі
Дівчина до столу піднесла.
Круки розпинали на Чернечій
Того, що Богиня привела.
Згорблена, опльована, причинна,
Бродить по пивницях, спить в ровах,
Зиркає з-під чорної хустини
Україна – Богова вдова.
Свидетельство о публикации №111122002229
Але є Правдою і те, що Україна знову засяє, бо сяє вона ж в наших серцях!
З повагою,
Воин Светлый 24.04.2012 15:27 Заявить о нарушении