В чорну нiч...

В чорну ніч ввірвався білий спогад:
З вічности, неначе з темноти,
Україна – наречена Бога
Дивиться з-під білої фати.

Щастя розливали на весіллі
Сміхом в сніг,очима до зірок,
Лиш в кутку, старий і захмелілий,
Плакав помираючий пророк.

Сніжно-сиву голову Предтечі
Дівчина до столу піднесла.
Круки розпинали на Чернечій
Того, що Богиня привела.

Згорблена, опльована, причинна,
Бродить по пивницях, спить в ровах,
Зиркає з-під чорної  хустини
Україна – Богова вдова.


Рецензии
Правду кажете, друже Юрію!
Але є Правдою і те, що Україна знову засяє, бо сяє вона ж в наших серцях!

З повагою,

Воин Светлый   24.04.2012 15:27     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.