Живу. Чіпляюся за щось,
Щоб оправдати існування
І все чекаю на ту мить
Про яку кажуть, що остання
А коли справді, що душа
Живе і доти не вмирає,
Допоки у «тонкИх» світах
Про себе пам’ять підбирає,
Допоки згадують її
Хай навіть найтихішим словом,
Та все ж, ті спомини крихкі
Тримають міцно, як підпором
Невже це значить, що вірші,
Які хоч раз хтось прочитає,
Дадуть надію для душі…-
Нехай ще трохи… політає
Душа
© Copyright: Богдана Синюк, 2011
Свидетельство о публикации №111121906358
Свидетельство о публикации №111121906358
Рецензии
Добрій людині щира подяка за пронизливі рифмовані строки!
З повагою,Ю.
Юнона Валентиновна 26.03.2013 22:03 • Заявить о нарушении
З повагою,Ю.
Юнона Валентиновна 26.03.2013 22:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.