Може, колись згадаеш
Сумну дівчинку з білявим волоссям,
Схожу на краплинку освітленного щастя,
У полум' ї думок и незгасаючого спомину болі?
Може, згадаєш...
Та не зрозумієш
Ніжного дотику слів,
Спрямованого до безнадії...
Безумовно, колись згадаєш...
Але я зникну в силуеті дощу...
Свидетельство о публикации №111121905761