Нарештi стало зрозумiло...
Куди я біг и що хотів.
Осінню ніч дощами змило
І птах із рук моїх злетів.
Блакитні очі, не тримайте
Ви ніжним поглядом своїм,
Не мене в сутінках шукайте,
Бо я безвірний пілігрим.
Колись давно жадав кохання,
А залишився в самоті.
Але ж то не моє прохання
В словах на кам'яній плиті!
Початок це новій пригоді
Та й серцю битись швидше час.
Лише спою чиїйсь я вроді -
І хтось співає вже про нас.
Свидетельство о публикации №111121905383