Нарешт...
Що у серцi бринить,
Що безлячно спiває,
І ніяк не лякає.
І нарешті ця мить,
Що у вирій летить,
Вона ніжно вкриває,
І постійно гукає.
Нарешті...
Ти не дивишся в небо,
бо ми там, ми у двох...
нарешті...
18.12.2011 20.49 по Москве
Свидетельство о публикации №111121905211