Дощ-як-закоханість,
дощ-як-криваве-танго,
що ритмом тамтамовим лупить у скроні,
що коханцем-котиськом у шибку шкрябає,
спати не дає,
дихати не дає,
пристрастю душу вимотує,
ніжністю тіло бавить –
гуп!
Гуп-гуп-гуп по блясі, бляха-ж-ти-муха,
Сни, як мишва налякана, хатою (головою) розбіглися –
Годі зловити –
Дощ!
…а на ранок – так тихо-тихо,
ніби Бог одягнув капці,
і навшпиньках, і килимами перськими….
Кілька градусів плюс чи мінус –
і танго дощу-пристрасті
переходить у колискову
Любові Білої.
Дощ-снiг
© Copyright: Ганна Осадко, 2011
Свидетельство о публикации №111121904912
Свидетельство о публикации №111121904912
Рецензии
Здорово, свитло-шановна пани! У вас появилось что-то похоже на Уитменовское "раззудись рука")))
С уважением, Р.В.В.
Винарчук Роман 20.12.2011 18:06 • Заявить о нарушении
С уважением, Р.В.В.
Винарчук Роман 20.12.2011 18:06 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.