Грудень
Галоп думок, мороз, краса навкруг,
Летить буланий в зиму з тої кузні,
Де в полум’яних снах кувався дух.
Деінде сипле іскри білі-білі,
Тріпочуть вії молодих смерек:
Стоять у фатах, ніби на весіллі,
І щем в обійми серденько бере.
Так ясно й любо! Безмір щирих вражень:
Про щось тихенько гомонять гаї,
Сніг повнить таїнами, і звитяжне –
Змітає геть із душ усі жалі.
Моя щира подяка автору фотографії!
Свидетельство о публикации №111121903449