Чую птаху у темному гаю...
Бачу сполохи блідих зірок...
Я, тобі ,подарую красуне!
Піднесу фунт намиста смарагдів!!
Ніби, розсип далеких галактик..
Ніби, спогад чарівних казок!!!
Зорепад на Чумацькому Шляху,
Знов бентежив ,та сон проганяв...
Шелестіли тополя та ясен...,
Що тебе ,я навіки втрачав..!!
Світе Місяць,дорогу підскаже,
Що за лугом до коша веде,
Вірний кінь з дороги не зверне,
До козацькоі слави веде.
Моя вірність -козацькая шабля!
Моя вдача- тяжка булава!!
Що тобі потрібно для щастя?
Щоб моею навіки була ?!.
Ні ,не треба час марнувати,
повернусь через день,може два,
Буду знову тебе цілувати,
Ти едина ,красуне ,моя !!!
19.11.2011.
Римейк Св те М сяць, дорогу п дскаже..
© Copyright: Николай Берковский, 2011
Свидетельство о публикации №111121911157
Свидетельство о публикации №111121911157
Рецензии