Краєчком тепла ще гріє пошерхла долоня,
Дотулена зграйки сумних сновидінь,
На грудях зими, у якої так пусто у лоні,
Засинає самотність, обійнявши згини колін.
Пів’яблука сонця, незірвана наче ранета,
Пів-спогаду дня… і опівдні здійметься на крик
Невінчаний вітер, що хмарам торкає рамена,
І так невсипущо нудьгує вночі молодик.
Добігає межі, - то дощами, то клаптями вати
Згорток часу, заплентаних вчора доріг,
Так не вчасно схотілось його впильнувати,
Коли відлітнів, зосенів… і сховався за ріг.
ІграшкИ ялинкові прикрасять придумане свято
Зимової тризни… землі, що чекала дарів,
І свіжою фарбою знову запахнуть дати
Новітньо-нових хрестоносних календарів.
зимово-сумне
© Copyright: Фиолетта, 2011
Свидетельство о публикации №111121910640
Свидетельство о публикации №111121910640
Рецензии
... добігає межі ця межа поміж меж часоплину скільки будемо разом у всесвіті цьому хтозна розлетілися дати ні взяти ані дарувати ні секунди не вернеш
тож тримайся міцніше за рідну пошерхлу долоню лиш вона оберегом з тобою
і нині і прісно
і там...
Василина Иванина 31.12.2011 18:29 • Заявить о нарушении
тож тримайся міцніше за рідну пошерхлу долоню лиш вона оберегом з тобою
і нині і прісно
і там...
Василина Иванина 31.12.2011 18:29 • Заявить о нарушении
Дякую, Василино! Правду Ви написали, щиру правду. Триматимусь...
Щемний Ваш відгук. Заходьте, ласкаво прошу.
З повагою,
Фиолетта 31.01.2012 01:56 Заявить о нарушении
Щемний Ваш відгук. Заходьте, ласкаво прошу.
З повагою,
Фиолетта 31.01.2012 01:56 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.