жовто стікає порожність з боязких опівнічних вікон
зачинених тОму що не хочуть впустити зиму
пахне снігом над вечір… і начасі випити ліки
скрутитись у цифру 9… ембріону не буде зимно
криве люстро на завтра спаплюжить мою буденність
як я не прокинусь таки встану із ліжка навмисно
на заваді нікому не буде моя ехогенність
заварю собі кави… відкрию кватирку у місто
де все звикло так само лише у новому рімейку
ловить вітер ліхтар - гальма зойкають - слизько
там де лемент трамваїв шліфує пам’ять по рейках...
допалю останню цигарку і піду пакувати валізку
начасi
© Copyright: Фиолетта, 2011
Свидетельство о публикации №111121809338
Свидетельство о публикации №111121809338
Рецензии