Сидиш.І думкою турбуєш ночі
Сидиш.І їде дах тобі поволі
Об телефон з'їдаєш очі
І душа не прагне волі
Сидиш.І губиш десь в собі надію
Сидиш.І порятунок не приходить
Згубив останню й першу мрію
Яка до щастя не приводить
І знову сів.Бо вже втомився десь ходити
І знову сів.Бо від ходіння геть не краще
І сам не знаю що вчудити
І з кожним часом стає важче...
Сидиш...
© Copyright: Юрий Микрюков, 2011
Свидетельство о публикации №111121801198
Свидетельство о публикации №111121801198
Рецензии