Чекання... - Пер. С. Жуковой
В малесенькім стручку, або у мушлі,
знесилено здіймаючи повіки,
ховаються вгамовані бажання,
/закляклі під хльостким вологим вітром,
що сном зимовим навіває слабкість/,
напівзавмерлі, і напівосліплі...
Раптово бачать в мерехтливім світлі
метеликів, що виринають з хмарок,
і сніжно засівають напівсонний
малесенький садок...
А біля тину
/що їх забула та мала дитина,
яка в теплі сидить на підвіконні/
лежать у купці, і стручок, і мушля...
І дожидають літа і осоння...
А я стою, мені сніжок на скроні...
Вольный перевод Светланы Жуковой:http://www.stihi.ru/2011/12/18/9389
ОЖИДАНИЕ...
В стручочке крохотном иль в завитках ракушки,
с трудом приподнимая обессиленные веки,
скрываются затихшие желанья,
/озябшие в сыром промозглом ветре,
что сном предзимним навевает слабость/
полузастывшие, уже почти слепые...
И вдруг в мерцающем дрожанье света –
мельканье бабочек, что полусонно-снежно
заботливо укроют белопенно
уснувший садик...
А в тени забора
/забытые вон тем смешным ребёнком,
что за окошком греет щёчки и ручёнки/,
лежат немою горкою - стручок, ракушка...
И дожидаются тепла, что так не скоро...
А я стою и мне снежок за ворот...
Вольный перевод Ники Вербинской:http://www.stihi.ru/avtor/verbnika
И в крошечном стручке,
в затейливой ракушке
так, обессиленно,
поднять пытаясь веки,
скрываются желания, воздушно,
/застывшие под влажным хлестким ветром,
который зимним снам все навевает слабость/
полузамерзшие,почти не видя света...
Внезапно увидать в мерцающих лучах,
как бабочки, светясь и трепеща,
средь облаков порхают монотонно,
снежинками спускаясь в садик сонный,
как будто засевают на печаль...
И вот лежат ,забыто, у забора,
/их бросивший, замерзший уж, ребенок,
сейчас глядит на вьюгу сквозь окошко/
нехитрой горкой и стручок невзрачный,
ракушка,словно свернута ладошкой
и лета ожидая в одночасье...
А мне давно уж сединою снег в висках,
но ,как ключи, ту дверь откроют в детство
игрушки , что еще приходят в снах...
Ракушки...и стручки...
моей души наследство.
Свидетельство о публикации №111121709391
Дякую-дякую, чарівнице!!!
З ніжністю, я
От тільки...бажання з повіками можуть будь що витворяти... але...з н е с и л е н о... - це ж БАЖАННЯ, Світланко - ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ!!!
Глоток Эмпатии 20.12.2011 22:37 Заявить о нарушении
Таким лискучим льодком береться, хрумким та прозорим!))))))))
У мене після стояння на холоді бажання одне - гарячий чай і під ковдру!)))) Хоча... це вже аж два бажання!)))))))
Дякую за посмішки, Федоре!
Навзаєм, я.
Соловей Заочник 20.12.2011 23:01 Заявить о нарушении
Глоток Эмпатии 21.12.2011 21:47 Заявить о нарушении