Навкруги задзвенять русі коси джерельця
і деінде почуються співи птахів.
На подвір’ї вусатий клубком загорнеться
і ласкаве проміння залучить до снів.
У весняному сні промайнуть сподівання
і розтануть давні нещастя зими.
Відродиться у серці простір кохання,
Намалює природа світ дивини.
Але вигадка та – не страх-божевілля,
де чудовиська вкрай роз’ятрили, гнітить.
Це фантазії подих, яскрава билина,
що натхнення дарує, ніжним світлом горить.
...
Низка слів-павутиння повітрям летить,
Зазирнути в колодязь – побачити мить.
09.03.07
весною
© Copyright: Наталия Крайчинская, 2011
Свидетельство о публикации №111121605684
Свидетельство о публикации №111121605684
Рецензии
