В далечінь дивлюся з надієй,
шукаючи щастя в житті,
повернувшись назад від болю,
майбутніх нездійснених мрій.
В дитячих роках не знайшлося,
ні щастя, лиш радості мить,
лиш тихий потік з гіркотою,
пролитих в жалю гірких сліз.
І батько в мої юні роки,
пішов залишивши лиш біль,
і матері давши роботи,
яку сам він зробити не зміг.
Там із неба чи з раю чи з аду,
батьку любий подивися сюди,
помолися за нас, нашу долю,
своєю молитвой зігрій.
Літа йдуть і вже юні роки,
замінили дівочі роки, лише біль,
він повторюється знову, доки
в душі моєй память живе.
1996р.
спогади...
© Copyright: Ирина Оробчук, 2011
Свидетельство о публикации №111121500535
Свидетельство о публикации №111121500535
Рецензии
===
Замечательное стихотворение Ирина.
Время летит незаметно.
Постепенно всё меняется.
Всего наилучшего.
Ковалёв Александр Павлович 15.12.2011 07:27 • Заявить о нарушении
Замечательное стихотворение Ирина.
Время летит незаметно.
Постепенно всё меняется.
Всего наилучшего.
Ковалёв Александр Павлович 15.12.2011 07:27 • Заявить о нарушении
Спасибо!
Время действительно летит слишком быстро, и к сожалению многое не успеваем, или многое зависит не от нас...
С ув. Ирина.
Ирина Оробчук 15.12.2011 12:21 Заявить о нарушении
Время действительно летит слишком быстро, и к сожалению многое не успеваем, или многое зависит не от нас...
С ув. Ирина.
Ирина Оробчук 15.12.2011 12:21 Заявить о нарушении